Міжнародна конференція "Вступ України до НАТО: реалії та перспективи"

Вітальне слово Заступника Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Шановні учасники конференції, шановні гості міста!

Радий привітати вітати вас у нашому місті.

Тема сьогоднішнього обговорення - вступ України до НАТО: реалії та перспективи. Немає нічого дивного у тому, що це питання виноситься зараз на порядок денний не тільки центральних органів влади, але й регіонів. Вступ до НАТО - це питання всієї країни, а не тільки окремих центральних установ. Поштовх реформам дає держава, але незворотними їх роблять регіональні перетворення. І саме ці глибинні регіональні перетворення стають індикатором готовності держави жити у Європі за європейськими законами.

Питання євроатлантичної інтеграції України все більше переходять із розряду зовнішньополітичних пріоритетів до розряду внутрішньополітичних реформ. Коли представників Альянсу питають про перспективи вступу України, їх відповідь по суті така: Україна може втупити до НАТО, якщо сама того захоче. Як сказав про це Генеральний Секретар Альянсу Яап де Хооп Схеффер, "інтеграція в НАТО знаходяться в руках України". Зрозуміло, що бажання чи небажання вступати до Альянсу не може бути продиктоване населенню України із владних кабінетів. Україна - демократична країна і українські політики поводяться відповідно до волі своїх виборців.

В планах підготовки країн до вступу до НАТО на перше місце винесені політичні та економічні питання. Це означає, що консолідація демократичними інститутів та розвиток конкурентоспроможної ринкової економіки є умовою членства у НАТО така само як і членства у ЄС. Якщо цей факт буде донесено до широких верств населення і це буде почуто, напевно ставлення до НАТО в Україні істотно зімнеться в кращу сторону. Можна сказати більше. Саме на регіональному рівні мають відбутись ті політичні та економічні реформи, які мають зробити успішною зовнішньополітичну стратегію держави.

Однак НАТО - це не тільки політичний, але й військовий союз. Тому реформа оборони та сектору безпеки є не менш важливим аспектом євроатлантичної інтеграції. Збройні сили України переживають зараз процес складних і напружених реформ. У більш широкому контексті реформа сектору безпеки, включаючи Міністерство внутрішніх справ, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу, Міністерство з надзвичайних ситуацій та інші силові структури напевно вплине на всю систему державного управління не тільки на загальнодержавному, але й регіональному рівні. Якщо мешканці міст та сіл України відчують, що стали більш захищеними у своєму повсякденному житті, у бізнесі і у відносинах з державою, і побачать у цьому позитивну роль реформ, які проводяться у рамках євроатлантичної інтеграції України, це й буде одним з найкращих аргументів для них на користь такої інтеграції.

Теж саме стосується оборонної промисловості. Українська держава тривалий час залишала оборонні підприємства без державних замовлень, що змушувало їх виживати за рахунок зовнішніх ринків, зокрема, російського. Поширеною є думка, що зневага держави до оборонної промисловості - наслідок наближення України до НАТО. Це міф, однак міф, який важко спростувати. Тому дуже важливо те, як будуть відбуватись реформи у цій сфері. Якщо вони почнуться із збільшення державного оборонного замовлення, і працівники оборонних підприємств зрозуміють, що це наслідок реформ, які відбуваються у рамках євроатлантичної інтеграції, ставлення до НАТО суттєво зміниться.

Загалом, треба робити так, щоб успіх України як європейської держави автоматично ставав успіхом її регіонів. Сподіваюсь, що сьогоднішнє обговорення дозволить краще зрозуміти, як це зробити.

Дозвольте ще раз подякувати всім присутнім і побажати плідної роботи під час конференції.

Дякую за увагу.