Досвід Латвії на шляху вступу до НАТО: формування позитивного ставлення громадськості

Інгмарс БІСЕНІЕКС, заступник керівника Управління НАТО і політики європейської безпеки, Міністерство закордонних справ Латвії
(З виступу на конференції “Реалізація євроатлантичного курсу України: проблемні питання та шляхи їх розв'язання”, 30 вересня 2004 року, м. Києв)

Оглядаючись на загалом успішний вступ Латвії до Північноатлантичного Альянсу, слід виділити кілька найважливіших моментів:

успіх на шляху внутрішніх реформ та відповідне висвітлення цього процесу у державах-членах НАТО;
демонстрація спроможності співпрацювати з іншими країнами, зокрема з найближчими сусідами, над спільними проблемами безпеки;
демонстрація політичної волі та практичної спроможності зробити свій внесок у справу міжнародної безпеки;
активне запозичення позитивного досвіду щодо процедур, методів та стилю роботи, що є спільними для інституцій інших країн, зокрема у держав-членів НАТО.

Утім громадська підтримка є визначальною передумовою приєднання країни до НАТО. Окрім інтенсивних внутрішніх реформ та підготовки уряд Латвії мав здобути таку підтримку з боку населення.

Було розроблено політику інформування громадськості Латвії, що, по-перше, мала забезпечувати добру поінформованість громадськості та підтримку членства Латвії у цій організації; по-друге, мала сприяти усвідомленню громадськістю прав та обов'язків Латвії як держави-члена НАТО. Цю політику було розроблено та впроваджено переважно Міністерством оборони та Міністерством закордонних справ Латвії.

Для досягнення найефективнішого результату було посилено співробітництво між урядовими та неурядовими інституціями, відповідальними за вступ у НАТО. Латвійська трансатлантична організація (ЛТО) та Трансатлантична Спілка латиської молоді (ТСЛМ) стали основними організаціями у Латвії, які поєднали однодумців, готових сприяти членству Латвії в НАТО. За підтримки Міністерства оборони та Міністерства закордонних прав обидві організації були активно залучені до процесу впровадження державної інформаційної політики.

До отримання запрошення про вступ до НАТО політика інформування громадськості була головним чином зосереджена на питанні „Чому Латвія має приєднатися до Альянсу?” Від моменту отримання запрошення і у подальшому, коли Латвія вже стала повноправним членом НАТО, наголос політики змістився на роз'яснення обов'язків Латвії як члена Альянсу.

Політика інформування громадськості побудована таким чином, щоб інформація потрапляла до людей різного віку, різних національностей та у різних регіонах. Традиційним каналом поширення інформації серед громадськості є використання засобів масової інформації (включаючи інформаційні бюлетені, оновлені веб-сайти тощо). Водночас використовувалися нові підходи до надання інформації та формування громадської думки.

Особливу увагу було приділено розширенню знань та розуміння питань, пов'язаних з Латвією та НАТО, у навчальних закладах. Попередній досвід проектів, побудованих на зразок семінарів, довів, що вчителі відіграють вирішальну роль у ефективному транслюванні інформації студентам та учням. Вчителі були забезпечені відповідними спеціально розробленими якісними навчальними матеріалами. Для забезпечення вчителів якісними навчальними матеріалами, такі матеріали були розроблені для загальноосвітньої школи. Ми намагалися створити цікаві та незвичні матеріали з питань Латвія-НАТО, які дітям було б цікаво та корисно вивчати. Наприклад, був розроблений календар НАТО для середньої школи з наліпками, що сприяло зростанню зацікавленості дітей щодо питань зовнішньої політики і робило заняття цікавішими.

У вересні 2003 р. Міністерство закордонних справ Латвії видало підручник „НАТО та безпека Латвії” латиською та російською мовами. Протягом 2003 р. Регулярно проводилися семінари „НАТО та безпека Латвії” для вчителів, особливо з віддалених регіонів. Спеціальні семінари було проведено для вчителів російськомовних шкіл, оскільки доступ до російськомовної частини населення був важливою складовою інформаційної політики.

Національні збройні сили та Міністерство оборони організувало заходи для широкої громадськості та ЗМІ, інформуючи про проблеми оборони, миротворчі операції тощо, щоб унаочнити позитивну роль військовиків та підвищити рівень поінформованості громадськості щодо необхідності мати боєздатні збройні сили. У різних частинах Латвії представники збройних сил та лектори з Міністерства закордонних справ виступали перед латиськомовними та російськомовними вчителями та учнями.

ЛТО та ТСЛМ організували міжнародні семінари та конференції, дні НАТО у школах Латвії та дискусійний форум в Інтернеті. Щоб привернути увагу громадськості, 4 квітня 2003 р. в одному з фешенебельних клубів Риги було проведено святкування Дня НАТО, що створило можливість для молоді дізнатися про НАТО більше у приємній формі та невимушеній атмосфері.

Оцінювання ефективності впровадження політики інформування проводилося під час регулярних опитувань громадської думки. Опитування громадської думки, проведене соціологічною компанією “SIA Data Serviss” у березні 2003 р., засвідчило, що громадськість досить добре поінформована про процес інтеграції Латвії у НАТО: 86 % респондентів підтвердили, що вони повністю чи частково поінформовані про процес інтеграції Латвії в НАТО, і тільки 10 % опитуваних стверджували протилежне.

Шляхом неупередженого, повного та зрозумілого інформування кожного жителя Латвії про НАТО та про інтеграцію Латвії у НАТО протягом останніх двох років було забезпечено постійне зростання громадської підтримки членства Латвії у НАТО та поступове зменшення частки тих, хто вважав таке членство непотрібним. Опитування громадської думки, проведене соціологічною компанією “Latvijas Fakti” у грудні 2003 р., засвідчило, що більше двох третин населення (68,7 %) підтримували членство у НАТО. Тільки 23,1 % населення вважали членство у Північноатлантичному Альянсі непотрібним. Цікаво, що зростання громадської підтримки тривало навіть після вступу, і вже 74,1 % оцінюють цю подію позитивно.

Громадськість сприйняла членство Латвії у НАТО як бажаний та беззаперечний факт. І саме прозорість та активність громадськості допоможуть країні бути активним союзником та пропагандистом цінностей Альянсу.